Yuri Andrukhovych - Юрій Андрухович застерігає Майдан від «закарнавалення»

December 30, 2013 @ 7:41 am - UA
Tags:

Український письменний і публіцист Юрій Андрухович висловлює побоювання щодо можливого «закарнавалення» Майдану. Про це він сказав в інтерв’ю Радіо Свобода.

На думку Юрія Андруховича, Майдану доводиться долати багато труднощів «передусім через достатньо специфічний характер теперішнього режиму».

«У зв’язку з цим, можливо, і не варто аж так багато надій покладати на те, що там актори врятують ситуацію, чи музиканти. Вони всі там потрібні, звичайно, і вони роблять всі велику справу, але, мабуть, не це найголовніше», – зазначив письменник.

Юрій Андруховичв вважає Євромайдан в Україні значним політичним, соціальним і культурним явищем, «найважливішою подією останнього десятиліття», яка «концентрує дуже багато цікавих, непересічних, важливих знакових особистостей, культурних героїв».

Yuri Andrukhovych - Андрухович застеріг Майдан від перетворення на карнавал

December 28, 2013 @ 2:06 pm - UA
Tags:

Актори і музиканти, звичайно, потрібні Майдану, але це не найголовніше, впевнений Андрухович.


andruhovich.jpg

<!– –>

Український письменник і публіцист Юрій Андрухович висловлює побоювання щодо перетворення Майдану на карнавал. Про це він сказав в інтерв’ю “Радіо Свобода”.

На думку Андруховича, Майдану доводиться долати багато труднощів “перш за все через досить специфічний характер нинішнього режиму”.

“У зв’язку з цим, можливо, і не варто так багато надій покладати на те, що там актори врятують ситуацію або музиканти. Вони всі там потрібні, звичайно, і вони роблять всі велику справу, але, мабуть, це не найголовніше “, – зазначив письменник.

Андрухович вважає Євромайдан в Україні значним політичним, соціальним і культурним явищем, “найважливішою подією останнього десятиліття”, що “концентрує дуже багато цікавих, непересічних, важливих знакових особистостей, культурних героїв”.

Читайте також:

Андрухович: Парламентські вибори будуть “брутально” сфальсифіковані

Гаррі Каспаров у відеозверненні вітав Майдан

Хілларі Клінтон порадила уряду України йти шляхом Мандели

Три чверті українців вважають Євромайдан головною подією 2013 року


Yuri Andrukhovych - Андрухович про «зачистку» історії, телефонні підслуховування і …

@ 10:33 am - UA
Tags:

Радіо Свобода

Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода – некомерційна інформаційна служба, яку фінансує Конгрес Сполучених Штатів Америки і яка веде радіомовлення на країни Східної і Південно-східної Європи, Кавказу, Центральної Азії, Близького Сходу.

Контакти
Співробітники
Правові аспекти

Мапа сайту


BBG
Голос Америки

Yuri Andrukhovych - Андрухович застеріг Євромайдан у світлі своєї "Перверзії"

@ 8:52 am - UA
Tags:

Український письменний і публіцист Юрій Андрухович висловлює побоювання щодо можливого «закарнавалення» Майдану.

На думку Юрія Андруховича, Майдану доводиться долати багато труднощів «передусім через достатньо специфічний характер теперішнього режиму».

«У зв’язку з цим, можливо, і не варто аж так багато надій покладати на те, що там актори врятують ситуацію, чи музиканти. Вони всі там потрібні, звичайно, і вони роблять всі велику справу, але, мабуть, не це найголовніше», – зазначив письменник.

Юрій Андрухович, як повідомляє Радіо Свобода, вважає Євромайдан в Україні значним політичним, соціальним і культурним явищем, «найважливішою подією останнього десятиліття», яка «концентрує дуже багато цікавих, непересічних, важливих знакових особистостей, культурних героїв».

Нагадаємо, Юрій Андрухович є автором відомого роману “Перверзія”, де йдеться, зокрема, і про постмодерністський карнавал.

Yuri Andrukhovych - Письменник Ю.Андрухович застеріг Майдан від “закарнавалення”

@ 8:46 am - UA
Tags:

КИЇВ. 28 грудня. УНН. Український письменний і публіцист Юрій Андрухович висловлює побоювання щодо можливого “закарнавалення” Майдану. Про це він сказав в інтерв’ю Радіо Свобода, передає УНН.

На думку Юрія Андруховича, Майдану доводиться долати багато труднощів “передусім через достатньо специфічний характер теперішнього режиму”.

“У зв’язку з цим, можливо, і не варто аж так багато надій покладати на те, що там актори врятують ситуацію, чи музиканти. Вони всі там потрібні, звичайно, і вони роблять всі велику справу, але, мабуть, не це найголовніше”, — зазначив письменник.

Юрій Андруховичв вважає Євромайдан в Україні значним політичним, соціальним і культурним явищем, “найважливішою подією останнього десятиліття”, яка “концентрує дуже багато цікавих, непересічних, важливих знакових особистостей, культурних героїв”.

Yuri Andrukhovych - Юрій Андрухович застерігає Майдан від «закарнавалення»

@ 7:58 am - UA
Tags:

Український письменний і публіцист Юрій Андрухович висловлює побоювання щодо можливого «закарнавалення» Майдану. Про це він сказав в інтерв’ю Радіо Свобода.

На думку Юрія Андруховича, Майдану доводиться долати багато труднощів «передусім через достатньо специфічний характер теперішнього режиму».

«У зв’язку з цим, можливо, і не варто аж так багато надій покладати на те, що там актори врятують ситуацію, чи музиканти. Вони всі там потрібні, звичайно, і вони роблять всі велику справу, але, мабуть, не це найголовніше», – зазначив письменник.

Юрій Андруховичв вважає Євромайдан в Україні значним політичним, соціальним і культурним явищем, «найважливішою подією останнього десятиліття», яка «концентрує дуже багато цікавих, непересічних, важливих знакових особистостей, культурних героїв».

Повний текст бесіди читайте на сайті Радіо Свобода після 12:00. 

Yuri Andrukhovych - Юрій Андрухович: Я не спостерігав на Майдані розчарування …

December 23, 2013 @ 3:49 pm - UA
Tags:

“Їхати на Майдан – це не було для мене якесь сильно раціональне рішення. Особливих аргументів мені не треба було. Це був просто такий поклик, коли я усвідомив, що будь-яке інше місце мого перебування буде абсолютно не продуктивним”

Юрій Андрухович. Фото: zbruc.eu

На декілька днів до Івано-Франківська, і знову до Києва… “Збручу” вдалось “впіймати”  письменника та громадського діяча Юрія Андруховича у рідному місті і поспілкуватись про Майдан, його враження та прогнози, особисте ставлення до подій, що сьогодні відбуваються в Україні.

– Ви досить довго були на Майдані в Києві. Як можете охарактеризувати дух Майдану і чи він змінюється в залежності від дій влади (силових, залякувань затримками соцвиплат, домовленості з Росією тощо). Як це все впливає на людей?

– Мені здається, що занадто короткий період пройшов, щоби якось категорично все оцінювати. Якщо тверезо глянути на речі, то ситуація зараз склалась дещо патова. Влада не відчула себе якось дискомфортно у зв’язку з Майданом і готова влаштувати йому повільний занепад, повільне розповзання. Думаю, що люди, які там були і залишаються, це розуміють, й у своїй більшості абсолютно сповнені рішучості залишатись там до перемоги. Але сама перемога якось щоразу по-іншому формулюється. Є ближча мета, є дальша. Зрозуміло, що метою для всіх учасників Майдану є усунення від влади Януковича. Але якщо б, наприклад, сталось якесь диво і його режим раптом знайшов би в собі політичну волю та підписав Угоду про Асоціацію, то Майдан, мабуть, розійшовся би, полегшено зітхнувши. Тобто було би виконано хоча б одне із головних завдань. Але мені здається, що такого не станеться, тому учасники Майдану повинні налаштовуватись на доволі тривале протистояння.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Революція гречкосіїв. Що далі?

З іншого боку, повинні весь час формуватись якісь нові ідеї, якийсь креатив, аби заставати владу зненацька і створювати їй неприємності, щоби вона почувала себе непевно. Це таке найзагальніше міркування. Безумовно, Майдан протримається ще кілька тижнів, можливо, навіть місяців. Але для нього страшенно важливо, щоби хоча б щось досягалось, щоби були якісь переможні кроки.

– Ви підписались під планом “5/12”. Наскільки він ще є актуальним? Чи потрібно щось змінювати у його вимогах?

– Вже, мабуть, пора якийсь наступний план підписувати – наприклад “25/12” (сміється…). Тому що виникають певні розбіжності. Скажімо, вимога відставки уряду чи вимога повернення до конституційної реформи 2004 року. Це все речі, які напряму залежать від парламенту, а в парламенті все замерзло. Не видно чіткої тенденції, що в парламенті формується нова більшість, яка буде ці ідеї протягувати. Тому варто подумати над якимось наступним текстом, який би враховував усі особливості.

– Чому ви особисто на Майдані? Є ще щось окрім задекларованих вимог?

– Здавалось би так – плюс одна людина, мінус одна людина, в таких масштабах це небагато важить. Але я думаю, треба зробити максимум того, що може зробити кожен з нас. Я не є безстроковим майданівцем. Я там ночував всього одну ніч, коли був штурм. Бував переважно декілька годин удень і проводив на Майдані вечори. Але це дає мені можливість бути в курсі і на місці подій, краще орієнтуватись в тому, що відбувається з точки зору міжнародних комунікації, в тому числі і з медіа. В мене, насправді, дуже багато часу забирає тепер спілкування із закордонними журналістами, про українських взагалі мовчу (сміється…). І якби я не був там, то, мабуть багатьох речей я не зміг би розповісти.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Основа основ: чого має добиватися Євромайдан

Ну і ще одне… Їхати на Майдан – це не було для мене якесь сильно раціональне рішення. Особливих аргументів мені не треба було. Це був просто такий поклик, коли я усвідомив, що будь-яке інше місце мого перебування буде абсолютно не продуктивним. Тому що я так чи інакше буду думати тільки про те, що сьогодні відбувається в країні, буду відстежувати новини з інтернету, і все одно не буду писати зараз ніякого роману, не буду вирішувати якихось інших внутрішньотворчих проблем. Тому найкраще мені перебувати саме на Майдані.

– Ви більшість часу зараз проводите в Києві?

– Я був у Києві рівно з 1 грудня, коли відбулась перша мільйонна маніфестація і дотепер. Приїхав на кілька днів до Івано-Франківська. І зараз знову вирушаю до Києва. Думаю, що до нового року повертатись уже не буду.

– Ви не боїтесь переслідувань? Маємо приклади і викликів в прокуратуру, і побиття…

– Те, що я про це зовсім не думаю, сказати не можу. Звичайно, що якісь такі відчуття присутні. Але це, як переходячи вулицю на червоне, а то й на зелене світло, можна потрапити під машину. Можливо, є якась додаткова обачність, але не страх.

– Галичан видно на Майдані?

– Звичайно, тільки їх і видно, якщо покласти руку на серце (сміється…). Насправді, видно, що є представництво з усієї України. Але за суто кількісними показниками, то сьогодні відсоток галичан напевно вищий, ніж був у 2004 році.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сьогодення українців, або Якою Україна може стати у Євросоюзі

Нещодавно Фондом “Демократичні ініціативі” була опублікована соціологія Майдану, за якою половина протестуючих – це кияни. Але, очевидно, все залежить від того, коли соціологічні заміри проводити. У вечірній час чи на вихідні, це, напевно, справді так і є.

– Щодо Ваших колег, митців, зокрема з Галичини, кого зустрічали на Майдані?

– Активною прихильницею Майдану є письменниця франківського походження Ірена Карпа. Декілька днів ми провели разом з Тарасом Прохаськом. Навіть мешкали в одних і тих самих друзів. Загалом, зараз просто боюся, що всіх не позгадую, бо їх там дуже багато. Бачив львів’янина Остапа Сливинського, ще одного письменника зі Львова Петра Яценка з компанією друзів, поетесу Галину Крук… Насправді тих, кого очікував побачити, тих і побачив.

– Як впливає на Майдан відсутність чіткого лідера, який був, приміром, у 2004 році. Опозиції люди не надто довіряють сьогодні…

– На “помаранчевій” революції ніби й був лідер, але зовсім не чіткий. Але так, начебто, був якийсь манекен… А сьогодні, мені здається, ми трошки перебираємо із критичністю щодо лідерів опозиції. У нас усталилась манера говорити про них погано. Але я особисто не бачу, як по-іншому вони могли би діяти останніми тижнями.

Сьогодні має місце одна дуже важлива суперечність. З одного боку, ми обираємо виключно мирний протест, розуміючи, що будь-яке насильство буде на руку Кремлю. А з іншого боку – мирний протест на цей режим не діє. І якщо б лідери опозиції прийняли кардинальне рішення про початок силових дій, то я не впевнений, що це було би мудро і правильно. Я навіть майже впевнений, що це було би неправильно. Тому, я так сподіваюсь, що вони шукають зараз якихось компромісних варіантів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Білорусь бачить Євромайдан

Крім того, перебуваючи на Майдані, я бачу, що їхні виступи підтримуються людьми. Я не спостерігав на Майдані того розчарування лідерами опозиції, яке панує у наших розмовах. Їх підтримують. І це нормально, що Майдан не має цих людей за апостолів чи месій. Це нормально, що люди витримують з ними дистанцію. В той же час немає конфлікту, Майдан пристає до їхніх пропозицій.

– Але чи не про протилежне свідчать останні вибори до ВРУ у п’яти округах, де здебільшого перемогли провладні кандидати?

– Це показник того, що в наших лавах все сконцентрувалось на масових протестах, і кампанію просто провалили. Вирішили, що якось все само собою вийде. Понадіялись, що сам по собі Майдан уже створює для них позитивну хвилю. А виявилось, що – ні. Це прорахунок, про який треба пам’ятати. Але я би не драматизував. Бо коли кажуть, що так і з президентськими виборами буде, я в це не вірю. На президентських виборах все сконцентрується навколо однієї проблеми. А тут мала місце децентралізація зусиль, не вистачило людського ресурсу, щоби вести кампанію, щоби допильнувати результатів голосування.

– Стосовно силових сценаріїв, якщо порівнювати з Грузією, громадяни там діяли більш радикально і отримали результат. У нас так би не вийшло?

– Є дуже важливий момент, якого досі нам досягти не вдалося, – масовий перехід силовиків на бік революції. Думаю, що в Грузії це зіграло вагому роль. Коли диктатора починають покидати силовики, то він уже починає відчувати, що земля поплила з-під ніг. Наприклад, на «помаранчевому майдані» це почалось відбуватись уже після трьох-чотирьох днів.

– Чому зараз не відбувається?

– Думаю, що за час правління Януковича відбулись якісь незворотні зміни у тих структурах, в їх керівництві. Ці службовці сильно підкуплені. Їх годують, як нікого іншого в нашій країні, вони вже  просто перегодовані правлячим режимом.

Але я не виключаю, що такий варіант ще можливий. Є, мабуть, багато професійних силовиків, яким просто потрібні чіткіші, виразніші сигнали майбутньої перемоги для того, щоб прийняти рішення. Поки що вони не хочуть робити поспішного кроку.

І ще одне. Можливо, якби влада більше застосовувала силу, допускала кровопролиття, то ставало б і більше силовиків, які би саботували накази, йшли би у відпустки, подавали рапорти. А в сьогоднішній ситуації вони не чують докорів сумління, – вони просто охороняють громадський порядок.

– Ви були учасником всіх трьох революцій в країні. Що спільного, що відмінного між ними?

– Учасником може занадто голосно сказано, але, так, участь брав. Революція “на граніті” – це принципово важлива акція для нашої історії, коли студенти вперше про себе голосно заявили. Я був тоді на років десять старший від них, підтримував контакти з ними, виступав і в Києві, і в Івано-Франківську. Це був час по-своєму тривожний, він не був такий щасливий, як сьогодні здається, – що ми відвойовували собі крок за кроком все більше свобод. Насправді, все балансувало на межі, – постійно йшлося про військовий стан, танки… Так як це зрештою і сталось у 1991 році. Але, на щастя, у тодішній столиці СРСР назбиралось достатньо контрсили. “Демократична Росія” набирала все більшої ваги, цьому свідчить і той факт, що тодішньому режимові змогли протиставити належний опір. Особливо метафоричним був момент, коли Єльцин виліз на танк. Можна сказати, це був переломний момент. Тоді не було ще іміджмейкерів, піарменеджерів, але то був дуже сильний іміджевий хід – поява президента Росії на танку. Але це була революція із суб’єктом де-інде, а не в нас. Тобто Україна могла би цьому путчеві протиставити лише якісь відносно малочисельні протести та виступи. Безумовно, була би якась драматичніша картина у нас на заході, а решту країн би просто проковтнули той надзвичайний стан. Натомість доля всього вирішилась поза Україною, в Москві.

В цьому якраз і є принципова відмінність з 2004 роком і сьогоднішніми подіями, коли долю можемо вирішити тільки ми, попри фактичну присутність Москви. Але, за великим рахунком, ми маємо пам’ятати, що, все-таки, більшість залежить від нас. Росія має певну межу. Хоче вона цього чи ні, але вона опиниться перед нею, і задалеко зайти не зможе.

– Що скажете про реакцію Європи на події в Україні?

– Найбільша проблема полягає в тому, що Європейський союз це все-таки союз. Скільки в ньому національних урядів, стільки й точок зору. В них відсутня скоординована стратегія. Якщо Росія веде цілком сконцентровану одноосібну гру, то в Євросоюзі усі мають свої окремі позиції. Думаю, що невдалий епізод із непідписанням угоди з Україною, змусить високих європейських політиків задуматись над тим, наскільки це все у них взагалі дієво. Формулювання скоординованої стратегії Євросоюзу дається з великими труднощами, а ту стратегію ще й потрібно якось втілювати в життя. Можливо, є сенс все-таки більше повноважень віддати наднаціональним структурам ЄС. Щоб, скажімо, пані Ештон мала важелі впливу вищі, ніж важелі окремо взятого міністра закордонних справ країни-члена. Можливо, вони на це вийдуть. Інакше нічого з того не буде.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Янукович убиває Майдан газом, грошима та ігноруванням

Ми вже маємо приклад 2008 року, коли ЄС взявся розрулювати ситуацію в Грузії. Саркозі їздив і в Грузію, і в Росію. Але чого досягли? Росіяни як стояли в Абхазії і Осетії, так там і залишились, а Саркозі відзвітував, що ЄС свою місію виконав, що кров не пролилася. Та ж пролилася насправді, і достатньо багато. Потім сказав, що не дали росіянам захопити Тбілісі. Та росіяни самі так вирішили.

У випадку такої ескалації, інструменти ЄС дуже недостатні. Тому я думаю, що реальніше розраховувати на брутальнішу, але дієвішу підтримку США. А найкраще, коли б вони взаємодіяли – США і ЄС. Це була б вже товстіша палиця, а не прутик з лози.

– Не впевнена, що людям сподобається, коли США та Росія почнуть між собою за Україну боротись…

– Це абсолютно нікому не сподобається. Тому ми виходимо з того, що треба знайти баланс у вирішенні проблем, без застосування сили, шляхом дипломатичних домовленостей. Але вирішальна роль за нами. І всі гравці навколо, будуть виходити з того, яка ж позиція перемагає в нас.

– З цього боку, чи можна Майдан уже вважати перемогою, бо ми показали свою позицію, що ми не хочемо заходити у ті “двері Білорусії”, про які Ви писали раніше, що нам миліше “вікно у Європу”?

– Я би вдавався до такої риторики після того, коли Майдан розійдеться, заради моральної підтримки і психологічної перебудови на подальшу боротьбу. А зараз не варто розхолоджуватись, мовляв, можете йти додому, бо ми вже ітак перемогли. Все буде залежати від того, яким буде проміжний результат. Вже можна сказати, що в’язнів амністували, і це перемога… Думаю, зараз важливо не розхолоджуватись передчасними святкуваннями.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 2004 рік був для України, як перший поцілунок, а 2013 – як перший секс

Але те, що українські люди знову почали вірити в себе і створили на Майдані особливу модель суспільства з надзвичайною самоорганізованістю, жертовністю, безліччю прекрасних креативних ідей, цього уже не замовчиш і не викреслиш. У довготривалій історичній перспективі це мало б стати однією із найпрекрасніших та найгероїчніших сторінок в нашій історії, просякнутих відчуттям людяності, гуманності.

Розмовляла Наталя ФЕДОЛЯК

Оригінал: zbruc.eu

Yuri Andrukhovych - Добкін назвав Жадана й Андруховича веселими клоунами

@ 12:34 pm - UA
Tags:

Зауважимо, участь в акції брали письменники Сергій Жадан та Юрій Андрухович.

“Веселі клоуни Жадан і Андрухович познущалися над назвами харківських проспектів і вулиць. Головна мета-примазатися до імені Джона Леннона”, – написав губернатор Харківщини у своєму Twitter.

Нагадаємо, у Харкові мітингувальники Євромайдану символічно перейменували проспект Володимира Леніна на проспект музиканта гурту The Beatles Джона Леннона.

Yuri Andrukhovych - Харківський Євромайдан "перейменував" проспект Леніна на … – Інтерфакс

@ 7:55 am - UA
Tags:

На Євромайдані біля пам’ятника Шевченку в Харкові відбулася акція “Спасибі дідусеві Леннону за наше щасливе дитинство”.

Як передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна”, пісні The Beatles лунали в записі і ” вживу” – у виконанні харківських рок-музикантів.

Перед присутніми також виступив відомий український письменник і поет Юрій Андрухович.

“Виявилося , що ми фактично боремося і стоїмо на всіх майданах країни за одне і те ж саме. За триєдину цінність – вільну Європу, незалежну Україну і вільну людину у цій незалежній Україні… Нам потрібно і далі об’єднуватися, продовжувати наші мирні протести. Те що ви тут, що ви готові і далі боротися за наше європейське самовизначення, за вільну українську людину у вільній Україні, додає мені впевненості, щоб сказати: велике українське місто Харків ніколи і нікому не вдасться перетворити на Хряков і Україна буде Україною, а не Уркаїною. Нехай живе вільний Харків, слава Україні !” – сказав Ю.Андрухович.

Він також прочитав свої вірші, за його словами, “написані 15 років тому, однак як і раніше вони звучать актуально”.

Після концерту учасники Євромайдану влаштували урочисту ходу від пам’ятника Шевченка до проспекту Леніна. Люди йшли, скандуючи: “Слава Україні! Героям Слава”, “Харків, вставай!”, “Ленін, гуд бай!”. Проходячи повз будівлю обладміністрації, учасники ходи скандували “Банду геть!”.

Колона зробила перерву біля стели з великим державним прапором, щоб, за пропозицією письменника Сергія Жадана, заспівати “народну ліверпульську пісню “Червона калина”та “Все, що вам потрібно, це любов”.

На будинку на пр. Леніна,1, учасники ходи прикріпили символічну меморіальну дощечку – аркуш паперу з портретом легендарного “бітла” і написом “Проспект названо на честь видатного музиканта, поета, композитора і борця за мир Джона Вінстона Оно Леннона (1940-1980) від вдячних харків’ян”.

“Ця дошка тимчасова, я впевнений, що варто її замінити на постійну. Єдине у мене побоювання, що наша влада тепер і Джона Леннона вважатиме колаборантом і фашистом (натяк на скандал з меморіальною дошкою Юрію Шевельову – ІФ). Я думаю, що заради того, щоб ця дошка висіла, варто поміняти харківську владу”, – сказав С. Жадан.

Він також пожартував, що після остаточного перейменування проспекту Леніна потрібно буде змінити і пам’ятник засновнику Харкова козакові Харку, що стоїть на початку проспекту.

“Я думаю, ми попросимо Церетелі (автор пам’ятника козаку Харку Зураб Церетелі – ІФ), він майстер робити такі речі. Він просто дещо прибере, дещо додасть, гітару, наприклад, цьому козакові, і буде Джон Леннон із гітарою”, – сказав С.Жадан.

На завершення присутні заспівали гімн України і влаштували фотосесію “з меморіальною дошкою Леннону” .

Це не перша спроба такого перейменування проспекту. У грудні 2007 року активісти місцевої організації “Партія реформи і порядок” вже намагалися поміняти його назва, прикріпивши паперові таблички “проспект Леннона” поверх звичайних “проспект Леніна”.

Yuri Andrukhovych - Учасники Євромайдану змінили назву центрального проспекту …

December 22, 2013 @ 6:54 pm - UA
Tags:







Yuri Andrukhovych

Iuri Andrukhóvitx - Jurij Andruchovyč - Jurij Andruchowytsch - Yuri Andrukhovych - Jurij Andruĥoviĉ - Yuri Andrujovich - Iouri Androukhovitch - Jurij Andruhovič - ユーリー・アンドルホーヴィチ - Jurij Andrukhovytsj - Jurij Andruchowycz - Yuri Andrujovich - Iuri Andruhovîci - Юрий Андрухович - Юрій Андрухович

 

 

 











Twitter is working on the new search widget.

For the time being use this link:

#андрухович

Loading...
Loading...

Who-El.se?

Welcome to Name.ly!

Global

  • Home of "who-el.se"
  • Home of "many.at"
  • Home of "name.ly"
  • Home of
<h1>&nbsp;</h1> <div class="toc-about clearfix"><img alt='' src='http://who-el.se/avatar/blog-c0IjB-128.png' class='avatar avatar-128' height='128' width='128' /> <h1><a href="http://andrukhovych.com" class="header">Yuri Andrukhovych</a></h1><p>Iuri Andrukhóvitx - Jurij Andruchovyč - Jurij Andruchowytsch - Yuri Andrukhovych - Jurij Andruĥoviĉ - Yuri Andrujovich - Iouri Androukhovitch - Jurij Andruhovič - ユーリー・アンドルホーヴィチ - Jurij Andrukhovytsj - Jurij Andruchowycz - Yuri Andrujovich - Iuri Andruhovîci - Юрий Андрухович - Юрій Андрухович</p> </div><!-- class="about clearfix" --><h1>&nbsp;</h1> <div id="mysitesnoframes" class="sites_content"><ul> <li><a rel="nofollow" href="http://www.amazon.com/s/ref=ntt_athr_dp_sr_1?_encoding=UTF8&amp;sort=relevancerank&amp;search-alias=books&amp;ie=UTF8&amp;tag=knyhar-20&amp;field-author=Yuri Andrukhovych" target="_blank" ><img src="/wp-content/images/icons/32/amazon.png" width="32" height="32" /><strong>Amazon</strong>amazon.com</a></li> <li><a rel="nofollow" href="http://www.amazon.com/s/ref=ntt_athr_dp_sr_1?_encoding=UTF8&amp;sort=relevancerank&amp;search-alias=books&amp;ie=UTF8&amp;tag=knyhar-20&amp;field-author=IUrii Andrukhovych" target="_blank" ><img src="/wp-content/images/icons/32/amazon.png" width="32" height="32" /><strong>Amazon (2)</strong>amazon.com</a></li> <li><a rel="nofollow" href="http://www.amazon.de/s/ref=ntt_athr_dp_sr_1?_encoding=UTF8&amp;tag=knyhar-20&amp;search-alias=books-de&amp;field-author=Juri Andruchowytsch" target="_blank" ><img src="http://www.google.com/s2/favicons?domain=amazon.de" width="32" height="32" /><strong>Amazon (DE)</strong>amazon.de</a></li> <li><a rel="nofollow" href="http://www.amazon.co.uk/s/ref=ntt_athr_dp_sr_1?_encoding=UTF8&amp;tag=knyhar-20&amp;search-alias=books-uk&amp;field-author=Yuri Andrukhovych" target="_blank" ><img src="http://www.google.com/s2/favicons?domain=amazon.co.uk" width="32" height="32" /><strong>Amazon (UK)</strong>amazon.co.uk</a></li> <li><a rel="nofollow" href="http://www.facebook.com/pages/Yuri-Andrukhovych/107695919259731" ><img src="/wp-content/images/icons/32/facebook.png" width="32" height="32" /><strong>Wiki@Facebook</strong>facebook.com</a></li> <li><a rel="nofollow" href="http://andruhovych.info/" ><img src="http://www.google.com/s2/favicons?domain=andruhovych.info" width="32" height="32" /><strong>Fan club</strong>andruhovych.info</a></li> <li><a rel="nofollow" href="http://twitter.com/#search?q=андрухович" ><img src="/wp-content/images/icons/32/twitter.png" width="32" height="32" /><strong>Twitter (UA)</strong>twitter.com</a></li> <li><a rel="nofollow" href="http://en.wikipedia.org/wiki/Andrukhovych" ><img src="/wp-content/images/icons/32/wikipedia.png" width="32" height="32" /><strong>Wikipedia (EN)</strong>wikipedia.org</a></li> <li><a rel="nofollow" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/Андрухович_Юрій_Ігорович" ><img src="/wp-content/images/icons/32/wikipedia.png" width="32" height="32" /><strong>Wikipedia (UA)</strong>wikipedia.org</a></li> <li><a rel="nofollow" href="http://www.youtube.com/results?search_query=andrukhovych" ><img src="/wp-content/images/icons/32/youtube.png" width="32" height="32" /><strong>YouTube (EN)</strong>youtube.com</a></li> <li><a rel="nofollow" href="http://www.youtube.com/results?search_query=андрухович" ><img src="/wp-content/images/icons/32/youtube.png" width="32" height="32" /><strong>YouTube (UA)</strong>youtube.com</a></li> <li><a rel="nofollow" href="https://www.facebook.com/ra.gazzo.52" target="_blank" ><img src="/wp-content/images/icons/32/facebook.png" width="32" height="32" /><strong>Sofija Andrukhovych (FB)</strong>facebook.com</a></li> <li><a rel="nofollow" href="http://en.wikipedia.org/wiki/Sofia_Andrukhovych" ><img src="/wp-content/images/icons/32/wikipedia.png" width="32" height="32" /><strong>Sophia (Wiki)</strong>wikipedia.org</a></li> </ul></div> Your browser does not handle frames, which are required to view the sites in tabs. Please upgrade to a more modern browser.<br /><br />