Yuri Andrukhovych - Юрій Андрухович покаже сьогодні перфоманс на ГогольФесті

September 21, 2013 @ 12:17 pm - UA
Tags:

Головним гостем передостаннього дня ГогольFest стане Юрій Андрухович зі своїм літературно-музичним перформансом Альберт, або Найвища форма страти, повідомляє ua.korrespondent.net.

“Вистава Альберт створена за моїм однойменним оповіданням, що колись увійде до збірки про видатних нечестивців всіх часів. У центрі нашої дійства – історія Альберта Віроземського, шахрая й злодія. Щоб уникнути смертної кари, він погодився віддати душу дияволу, але підписана кров’ю угода чомусь не спрацювала – і певного осіннього дня року 1641-го він був публічно спалений серед львівської площі Ринок. Історію Альберта ми намагаємося розіграти в дусі середньовічного мораліте, залишаючи у фіналі знаки питання, які стають знаками надії”, – сказав Андрухович.

Слідом за Андруховичем буде представлено проект Інтимне коло/Petit Comit? У цій сучасному танцювальному спектаклі чотири артиста представляють “шість маленьких поем, створених тільки зі світла й тіла”.

Yuri Andrukhovych - Сегодня на ГогольFest Андрухович представит свой перфоманс

@ 10:18 am - RU
Tags:


Предоставлено организаторами ГогольFest Главным гостем предпоследнего дня ГогольFest станет Юрий Андрухович со своим литературно-музыкальным перформансом Альберт, або найвища форма страти.

“Спектакль Альберт создана по моему одноименному рассказу, что когда-то войдет в сборник о выдающихся нечестивцев всех времен. В центре нашего действа – история Альберта Вироземського, мошенника и вора. Чтобы избежать смертной казни, он согласился отдать душу дьяволу, но подписано кровью соглашение почему-то не сработала – и определенного осеннего дня года 1641-го он был публично сожжен среди львовской площади Рынок. Историю Альберта мы пытаемся разыграть в духе средневекового моралите, оставляя в финале знаки вопроса, которые становятся знаками надежды”, – сказал Андрухович.

Вслед за Андруховичем будет представлен проект Інтимне коло / Petit Comit?. В этой современном танцевальном спектакле четыре артиста представляют “шесть маленьких поэм, созданных только из света и тела”.

Корреспондент.net

21 сентября 13:17 // ЗаVтра //

Все новости за 21 сентября 2013 года
Все новости за Сентябрь 2013 года

  • Газманов: гимн России нужно записать в стилях рок, поп и шансон 20 сентября 15:36 // ЗАВТРА //
  • Погода на завтра: В Украине на всей территории дожди, температура до +1919 сентября 18:49 // ЗАВТРА //
  • Глава Дагестана назвал позором “стреляющие” свадьбы, призвав кавказцев соблюдать законы культурной среды 19 сентября 16:34 // ЗАВТРА //
  • На смену дождям в Украину придут заморозки18 сентября 22:37 // ЗАВТРА //
  • В центре и на востоке Украины ночью 19 сентября сильные дожди18 сентября 17:15 // ЗАВТРА //
  • В Индонезии пройдет конкурс красоты среди мусульманок18 сентября 16:16 // ЗАВТРА //






Yuri Andrukhovych - Сегодня на ГогольFest Андрухович покажет свой перфоманс

@ 8:12 am - RU
Tags:

“Спектакль Альберт создана по моему одноименному рассказу, что когда-то войдет в сборник о выдающихся нечестивцев всех времен. В центре нашего действа – история Альберта Вироземського, мошенника и вора.

Чтобы избежать смертной казни, он согласился отдать душу дьяволу, но подписано кровью соглашение почему-то не сработала – и определенного осеннего дня года 1641-го он был публично сожжен среди львовской площади Рынок. Историю Альберта мы пытаемся разыграть в духе средневекового моралите, оставляя в финале знаки вопроса, которые становятся знаками надежды”, – сказал Андрухович.

Вслед за Андруховичем будет представлен проект Інтимне коло / Petit Comit?. В этой современном танцевальном спектакле четыре артиста представляют “шесть маленьких поэм, созданных только из света и тела”.

Yuri Andrukhovych - Сегодня на ГогольFest Андрухович по…

@ 8:12 am - RU
Tags:

“Спектакль Альберт создана по моему одноименному рассказу, что когда-то войдет в сборник о выдающихся нечестивцев всех времен. В центре нашего действа – история Альберта Вироземського, мошенника и вора.

Чтобы избежать смертной казни, он согласился отдать душу дьяволу, но подписано кровью соглашение почему-то не сработала – и определенного осеннего дня года 1641-го он был публично сожжен среди львовской площади Рынок. Историю Альберта мы пытаемся разыграть в духе средневекового моралите, оставляя в финале знаки вопроса, которые становятся знаками надежды”, – сказал Андрухович.

Вслед за Андруховичем будет представлен проект Інтимне коло / Petit Comit?. В этой современном танцевальном спектакле четыре артиста представляют “шесть маленьких поэм, созданных только из света и тела”.

Yuri Andrukhovych - Сьогодні на ГогольFest Андрухович представить свій перфоманс

@ 7:23 am - UA
Tags:

Головним гостем передостаннього дня ГогольFest стане Юрій Андрухович зі своїм літературно- музичним перформансом Альберт, або Найвища форма страти.

“Вистава Альберт створена за моїм однойменним оповіданням,
що колись увійде до збірки про видатних нечестивців всіх часів. У центрі нашої
дійства – історія Альберта Віроземського, шахрая й злодія. Щоб уникнути
смертної кари, він погодився віддати душу дияволу, але підписана кров’ю угода чомусь
не спрацювала – і певного осіннього дня року 1641-го він був публічно спалений
серед львівської площі Ринок. Історію Альберта ми намагаємося розіграти в дусі
середньовічного мораліте, залишаючи у фіналі знаки питання, які стають знаками
надії”, – сказав Андрухович.

Слідом за Андруховичем буде представлено проект Інтимне
коло/Petit Comit
? У цій сучасному танцювальному спектаклі чотири артиста
представляють “шість маленьких поем, створених тільки зі світла й тіла”.

Корреспондент.net

Yuri Andrukhovych - Сегодня на ГогольFest Андрухович представит свой перфоманс

@ 7:15 am - RU
Tags:

Главным гостем предпоследнего дня ГогольFest станет Юрий Андрухович со своим литературно-музыкальным перформансом Альберт, або найвища форма страти.

“Спектакль
Альберт создана по моему одноименному рассказу, что когда-то войдет в сборник о
выдающихся нечестивцев всех времен. В центре нашего действа – история Альберта
Вироземського, мошенника и вора. Чтобы избежать смертной казни, он согласился
отдать душу дьяволу, но подписано кровью соглашение почему-то не сработала – и
определенного осеннего дня года 1641-го он был публично сожжен среди львовской
площади Рынок. Историю Альберта мы пытаемся разыграть в духе средневекового
моралите, оставляя в финале знаки вопроса, которые становятся знаками надежды”, – сказал
Андрухович.

Вслед за
Андруховичем будет представлен
проект Інтимне коло / Petit Comit?.  В
этой современном танцевальном спектакле четыре артиста представляют “шесть
маленьких поэм, созданных только из света и тела”. 

Корреспондент.net

Yuri Andrukhovych - Юрий Андрухович: Если бы Россия еще устроила нам вооруженную провокацию – цены бы ей не было

September 20, 2013 @ 6:21 pm - RU
Tags:

Известнейший украинский писатель в интервью Kontrakty.ua рассказывает о собственном творчестве, переводах, концертах, рассуждает о вероятности вооруженного нападения России, оценивает перспективы подписания Соглашения об ассоциации с Евросоюзом и шансы Януковича второй раз стать президентом.

Юрий Андрухович в последние годы много переводит, создает музыкально-поэтические представления с европейскими группами, участвует в театральных постановках, экспериментирует, интересуется, комментирует и выглядит счастливым человеком, который остается самой непредсказуемой творческой фигурой в Украине. Завтра, 21 сентября, в 16:00 на Гогольфесте он примет участие в музыкально-театральной постановке своего рассказа “Альберт, или высшая форма казни”. Накануне спектакля он любезно ответил на несколько вопросов “Контрактов”.

Юрий, в последнее время тебя можно встретить в самых неожиданных, казалось бы, ролях от певца до актера (который играет роль рассказчика) в спектакле. Трудно было решиться на такое многоголосие, это твоя личная прихоть, собственная маленькая приятность или сознательная потребность выйти за пределы литературы?

– Мне всегда интересно побыть начинающим. То есть попробовать что-то новое, к чему я вроде имею склонность от природы, но еще не успел как-то всерьез этому посвятить себя. Писателем быть хорошо, но есть еще куча других занятий. Вот я и пытаюсь хоть что-то из этого наверстать. Не разминуться в жизни с самим собою.

У меня есть ощущение, что вместе с “Песнями мертвому петуха”, “Тайной” и “Лексиконом интимных городов” завершился определенный этап в твоей жизни, а следовательно – творчества. Или наоборот: в творчестве, а следовательно – в жизни. В стихотворении Calling Dem ты писал о жизни: “Какой роман мы вдвоем написали, сами не ведая”. То есть твой месседж того десятилетия, которое началось эссе и поисками Центральной Европы на картах, а закончилось жизнью как романом, заключался в том, что в нашей части мира жизнь, судьба зачастую интереснее литературного вымысла?

– Не обязательно это так. Я скорее за то, чтобы они – жизнь и литературный вымысел – взаимно дополнялись. Жизнь я люблю не меньше литературы, но и не больше. Их, конечно, стоит друг от друга отделять, но хоть как-то максимально плавно, безболезненно. В любом случае их не стоит друг другу противопоставлять.

Можно ли считать паузу между “Лексиконом” и последующей книгой (кстати, какой и когда ждать?) – переводческим периодом, своеобразным переводом дыхания, передышкой перед новым романным вызовом?

– Я еще не знаю. Поэтому, собственно, и другой вопрос, который ты спрятал в скобках, пока остается без ответа. Какая-то проза, конечно, будет. Но будет ли это роман – я еще не знаю.

За последние два года ты перевел книгу Бруно Шульца (с польского), несколько драм Шекспира (с английского) и повесть Роберта Вальзера (с немецкого). Начнем с Шульца – это очень специфический и сложный писатель, его речь порой – как стерня. Он даже во время чтения может раздражать, а переводить его, пожалуй, еще веселее. Не захотелось тебе при перевода взять и хлопнуть книгой, забросить все это дело подальше?

– Не припоминаю таких ощущений во время работы над Шульцем, но точно их помню с Вальзером. Поэтому, когда я рассказывал будущему издателю Вальзера – Славе Померанцеву – о специфике этого автора, то говорил, что Шульц по сравнению с ним – вполне коммерческий писатель, достаточно легко читается. Шульц для меня был погружением в какую-то галюцинативную действительность, с ним было немного как с наркотиком, но в целом легким.

А почему решил переводить Шекспира? Кстати, как тебе сотрудничество с Сергеем Проскурней, который поставил переведенную тобой “Двенадцатую ночь” в Черкасском театре?

– Нет, “Двенадцатую ночь” поставил не Проскурня, а Критенко, Андрей. Проскурня был скорее менеджером этого проекта, он тогда неожиданно стал художественным руководителем Черкасского театра и, как говорят, привлек – с одной стороны Крота как постановщика, с другой – меня как переводчика. Я взялся за эту работу, потому что мне было интересно, а сроки были сжаты, и от этого становилось еще интереснее. Перевод мне вроде удался, в любом случае актеры его хвалили и даже за глаза. Актерам не все равно, что произносить со сцены, то есть когда они хвалят, я им верю. К сожалению, я до сих пор не получил за свою работу ни копейки. Для меня самого было неожиданностью то, что директор театра не собирается платить мне за перевод. То есть пока меня можно считать одним из спонсоров этого спектакля в Черкассах.

На презентации “Прогулки” Вальзера в Черновцах ты сказал, что это текст, полностью понять и оценить который может только переводчик. Думаю, такое вполне можно утверждать и о Шульце, и, наконец, о Шекспире. Поделишься неким “вальзеровским” секретом, которого посторонний читатель мог и не заметить?

– Вальзер многословен как рассказчик, его герой так же многословен и некоторые ключевые персонажи многословны также. Они говорят такими плетениями, которыми, пожалуй, никто в реальной жизни никогда не говорит. Преодоление этой многословия бывало иногда для меня почти невыносимым испытанием. Пока я не упомянул о абсурдизме и сюрреализме – о французском и чешском, о дадаизме и экспрессионизме, наконец. Тогда же стало ясно, откуда вырастает приторность и величие Кафки. Поэтому и многословие начало преодолеваться значительно быстрее, началась игра с фразой и нанизыванием словес, я вошел во вкус.

Теперь – о музыке. На каком этапе сейчас ваше сотрудничество с KARBIDO? После трех альбомов планируете четвертый?

– Ничего еще не планируем. Возможно, если попрут новые композиции – а они, надеюсь, попрут, – то сначала выпустим так называемую ЭПКУ, то есть EP, Extended Play, нечто среднее между синглом и альбомом.

Этой осенью ты привез в Украину швейцарский музыкальный коллектив “Вервольф Сутра”, ваши концерты прошли с аншлагами, отзывы о них преимущественно захватывающие. Это сотрудничество тоже имеет шансы на продолжение – очередной совместный тур, диск, что-то другое, новое?

– Мы ожидаем выхода нашего первого альбома, он появится в Щвейцарии в конце октября. После этого будет небольшой тур с семью концертами в Австрии, Германии и Швейцарии. А дальше посмотрим. Многое зависит от того, как будет встречен первый альбом.

Расскажи, пожалуйста, о спектакле “Альберт, или высшая форма казни”, в которой ты играешь роль рассказчика, и которую вы показывали в Черновцах и завтра представите на Гогольфесте. Чья была идея воплотить рассказы в форму экспериментального представления? Наконец, это спектакль или музыкально-литературно-визуальный перформанс?

– Идея принадлежала прежде Оле Михайлюк. Она как-то свела воедино все эти стихии – Ульяну с Марком Токарем, меня, графику Толи Белова, свет, звук. Что из этого получилось? В Черновцах определенный театроман сказал после просмотра, что это для него лучший спектакль года. То есть можно и так к этому отнестись – как к спектаклю, немного необычному, минималистичному, но сейчас самый интересный театр именно где-то там и происходит – на стыках с нетеатром.

От приятного – к не очень. Где-то с 2010 начиная, ты пишешь (есть такой рассказ и колонка) о своем сне: будто ты снайпер, а твоей задачей является “убрать” одно очень высокое должностное лицо. Потом ты даже стихотворение-песню с названием “Снайпер” написал, исполнил ее сначала с KARBIDO, а впоследствии – и с “Вервольф Сутра”. Словом, не отпускает тебя эта тема. А что или кто, кроме снайпера, по твоему мнению, может помочь Украине?

– Песня на самом деле называется “Колыбельная Перфецкого”, а “Снайпер” – это ее подпольное название. Ну, а это при случае. Об Украине скажу так, что ее вытащит Россия. Я имею в виду грубую агрессию, пренебрежение и все остальное. Это очень помогает украинцам становиться собой. Хорошо иметь такого соседа, нам просто повезло с ним. Вот если бы он еще устроил нам какую-то вооруженную провокацию – цены бы ему не было.

Ну и последний вопрос, правда из двух частей. Итак, как считаешь, подпишет с нами Евросоюз Соглашение об ассоциации в ноябре? И если да, то как это может повлиять на шансы Януковича переизбраться на второй президентский срок в 2015 году?

– Думаю, что да, подпишет. Я могу в этом ошибаться, но мне кажется, что Европа временно закрывает глаза (или делает вид, что закрывает глаза) на наши безобразия, чтобы иметь возможность эффективно влиять на нас в дальнейшем. Наверное, это хорошая идея. Гарантировать Януковичу второй срок Европа не может и, видимо, не слишком хочет, но она скорее всего не воспримет этот его второй срок как катастрофу, потому что в результате подписания Соглашения будет держать его на значительно более коротком поводке. Считай, что все это – мои фантазии и не более.

Yuri Andrukhovych - «ФОРУМ ВІДРОДЖУЄ І ПІДТРИМУЄ НАШУ ЄВРОПЕЙСЬКІСТЬ…»

@ 2:08 am - UA
Tags:

“Кримська Свiтлиця” #38 за 20.09.2013 Тема “Урок української”

Версiя для друкуОбговорити в форумi

Спочатку було Слово…

До щорічного Форуму видавців у Львові вже звикли. Вважають його суто львівським явищем, бо проводиться вже з 1994 року. Тому й чекають, як Різдва чи Великодня. Здається, все повторюється — з року в рік, за усталеною схемою… Проте відвідувачі Форуму не можуть не помічати деякого зростання рівня європейськості. Все частіше можна почути польську мову або, скажімо, німецьку. Цього разу тему екології Дунаю обговорювали виключно німецькою. Навіть Юрій Андрухович розмовляв з колегами цією мовою, але присутні могли почути переклад, одягнувши навушники. Потім хтось дав мені маленький плакат зі статтею все того ж Юрія Андруховича «Добре, що є поляки». Кинув оком на початок статті: «…Польська література для мене починалася з музики — Грехута, Нємен. Бо якщо ти раптово стаєш фаном Нємена, то вже не можеш не зацікавитися Норвідом…». Ох, вже цей Юрій Андрухович… Донбас із Кримом готовий Росії віддати, а сам «фанатіє» від німецької та польської культур. Втім, сам Юрій колись переконував публіку, що його не так зрозуміли. Хай буде так. В усякому випадку, з Європою він нас знайомить інтенсивно. Сподіваюся, європейців з Україною також. Але не будемо все зводити до Андруховича та чималої групи львівських полонофілів. Бо ось вже якась молода дівчина дає мені запрошення. Читаю: «Запрошення на презентацію книги «Флоренція, що квітне у віках» і трохи нижче: «Це перша спроба української громади Флоренції поділитися зі своїми родинами, друзями та всіма охочими старовинними скарбами батьківщини Відродження».
Помітила і високо оцінила Форум видавців російськомовна частина України. Приємно, що вже вийшов спецпроект газети «Корреспондент» — «Гид по форуму издателей во Львове» (самые интересные гости и мероприятия крупнейшего книжного события страны). Красномовними є такі рядки:
«В стране, где издается одна книга в год, в дело борьбы за популяризацию чтения многим верится не больше, чем в победную войну с ветряными мельницами. Но только не Александре Коваль. 20 лет назад она задалась целью превратить родной Львов в книжную столицу Украины и преуспела… Основанная Коваль в 1994 году ярмарка Форум издателей превратилась в самое ожидаемое книголюбами событие года. В этом году на юбилейный Форум приедут 220 украинских и зарубежных издателей.
360 авторов и почетных гостей примут участие в нескольких сотнях презентаций, дискуссий, автограф-сессий и встреч с посетителями. Если год назад на Форуме побывали 45 тысяч львовян и гостей города, то в этот раз организаторы ожидают до 50 тыс. книгоманов…». Далі згадуються зарубіжні гості Форуму: Тетяна Толстая (Росія), Бахит Кенжеєв (казах, який пише російською, але живе в Канаді), Жан-Клод Маркаде, Джеремі Стронг, Лінор Горалік та інші. Не забули й українських авторів: Тараса Прохаська, Любко Дереша, Люко Дашвар (Ірину Червону) і Мар’яну Гапоненко. Останній, до речі, лише 32 роки, вона народилася в Одесі, але тепер живе в Німеччині і пише німецькою.
Щоб читач мав повніше уявлення про спектр заходів Форуму видавців, процитую дещо з програмки:
— Презентація проекту першого в Україні пам’ятника книзі;
— «Круглий стіл» на тему: «Місце сучасної української літератури на літературній мапі світу»;
— Міжнародний семінар «Україна, Молдова, Білорусь: Трансформація ідеалів громадянського суспільства»;
— Презентація книги про доброчинців у часи Голодомору «Людяність в нелюдяний час» (упорядники В. Тиліщака та В. Яременко);
— Презентація книги Олексія Кононенка «Антологія українського анекдоту»;
— «Клуб Бойових Митців» (акція за участі братів Капранових);
— Журнал «ШО» представляє своїх авторів;
— «Особлива роль жінки в розвитку творчих можливостей людини» (в рамках презентації книг Рєзніка);
— «Прем’єра українського музичного кабаре-шоу «Мама-анархія». Презентація альманаху «Жлобологія»;
— Концерт Ореста Лютого з програмою «Лагідна українізація» і «Сувора українізація» + презентація альманаху «Жлобологія».
І так далі. До речі, Орест Лютий (він же Антін Мухарський) добре продумав, як популяризувати свій альманах. Привіз до Львова клітку з двома «гопниками», ті постійно лузають насіння, п’ють пиво, смітять, безцеремонно намагаються когось зачепити з публіки та й розмовляють відповідно специфічною російською мовою мешканців київської Троєщини. Ні в кого з мешканців Форуму не виникло сумніву в доцільності перебування цих парубків у клітці. В Мухарського — завжди якісь новаторські ідеї. Розходилася його «Жлобологія» добре. Мабуть, саме завдяки «гопникам». Мені здалося, що це професійні актори або ж студенти якогось театрального вишу.
Тепер подібні вистави здаються цілком нормальним явищем у рамках львівського Форуму. А могло ж і не вийти за рамки ярмарку… Сама ж Олександра Коваль проливає світло на історію цього унікального явища:
«Що Форум поступово і впевнено йде вгору, стало зрозуміло в 1998 році. Саме тоді сталася глобальна фінансова криза, Росія на початку вересня оголосила дефолт, росіяни в банках втратили всі свої заощадження, гривня за лічені дні подешевшала вдвічі, й у людей був панічний настрій. Я думала, що Форум не відбудеться, але люди, на диво, купували книжки навіть більше, ніж завжди. Навколо була тривога, готова перерости в паніку, а на Форумі — чудова погода, прекрасний виторг і оптимістичний прогноз. А вже наступного 1999 року кількість учасників подвоїлася…».
Отже, Форум-2013. Ніби все, як і раніше. Але мимоволі звертаєш увагу на агітаційні плакати, якими були оформлені стенди більшості видавництв: «Ні — монополії на друк підручників!», «Геть цензуру з освіти!», «Скажи НІ монополізації та цензурі в освіті!» і таке інше. Раніше такого не було — отже, допекли видавцям новітні процеси… І все ж люди працюють!
Наше Національне газетно-журнальне видавництво цього року вперше було представлене на форумі. Відвідувачі мали можливість ознайомитися з періодичними виданнями, зокрема, газетами «Кримська світлиця», «Культура і життя», журналом «Пам’ятки України: львівське малярство», окрема презентація якого відбулася у Палаці Потоцьких.
Цікавою була зустріч з братами Капрановими і (дивовижне везіння!) з Айдером Еміровим (колись він очолював кримськотатарську бібліотеку, тоді ж ми з ним і познайомилися). А тепер брати представляли мальовану «Історію незалежності України». Я звернув увагу на протатарське трактування деяких історичних подій. Тут же помітив пана Айдера і запропонував переглянути книгу. Тому сподобалося, і він дав братам-письменникам запрошення на Кримський міжнародний книжковий форум, який відбудеться в Алушті 7-10 листопада цього року. А свій підхід до кримськотатарської теми брати пояснили так:
— Сьогодні Крим є невід’ємною частиною України. А кримські татари нерідко були нашими союзниками. Битви під Жовтими Водами і під Конотопом були переможними завдяки підтримці кримських татар. А поразки були тоді, коли наш союз руйнувався. Тому ми вважаємо за потрібне передивитися радянський погляд щодо кримських татар як на народ-зрадник. Вся російська історія проникнута упередженням, що татари брали ясир, що вони сякі-такі… Ми також значною мірою перебуваємо в полоні цієї історії. Забуваємо, що Богдан Хмельницький називав Тугай-Бея «мій брате, моя душа», а дід Петра Дорошенка Михайло Дорошенко уклав з кримськими татарами договір про спільну війну. Козаки разом з кримськими татарами захищали Крим від калмиків, а часом вели бойові дії навіть проти Османської імперії. Тому вважаємо ненормальним явищем, коли кримські татари в школі першим ділом дізнаються, що їхній народ завжди був джерелом нещасть для українців…
Книга розходилася добре, я навіть купив два примірники. А ось стоїть Богдан Гордасевич, син відомої поетеси Галини Гордасевич. На його стелажі мамині книги. Тут же його донька, яка, схоже, дуже пишається своєю бабусею. Прошу Богдана висловити свої думки щодо Форуму. Ось його відповідь:
— Форум видавців тримається виключно на Олександрі Коваль. На її енергії, креативності і… послідовності. Якщо дивитися в корінь, то будь-яке соціально важливе дійство тримається на одній людині. Якщо є хороша людина, генератор ідеї, то саме вона якнайкраще її впроваджує. Друзі, однодумці також потрібні, але автор ідеї — найголовніший виконавець. Без Олександри Коваль Форум трансформувався б у якийсь банальний ярмарок. Тобто була б лише торгівля, продаж книжок. А так — скільки цікавих проектів! Форум видавців проводиться вже в двадцяте, і ми бачимо, як він відроджує і підтримує нашу європейськість…
Дмитра Бондаренка не помітити на Форумі неможливо. Може, тому, що постійно займає одне й те ж місце. Під час минулих зустрічей ми нерідко говорили з ним про Крим. А тепер вже торкнулися і турецької теми:
— Тепер, коли я вже побував у Туреччині, то можу судити про цю країну, — каже Дмитро. — Там теж своєрідний «Вавилон». Принаймні Стамбул — це великий плавильний казан. Хоч основна маса населення — турки, але є багато греків, вірмен, болгар, боснійців… І українців чимало, особливо жінок. Були ми в супермаркеті, причому не в центрі міста, а на околиці. І раптом одна продавщиця обізвалася. Сказала, що давно тут живе, вийшла заміж за турка. І по-земляцьки почала підбирати нам товар. Все ж уявлення про Україну у турків не завжди вірні. Один з них казав, що незабаром поїде в Україну, бо у нас дуже гарні дівчата, а на одного українського чоловіка (мовляв, це ж усім відомо!) припадає по двоє жінок. Щось він там наплутав з пропорціями населення, але факт той, що міф такий живе. Так ось, попри багатонаціональність Туреччини відчувається, що це могутня і досить модерна держава турків. Так і тут, на Форумі. Можна почути різні мови, але відчувається, що вся територія проведення Форуму — це надзвичайно «просунута» європейська частинка України.
А ось шахіст з чернігівської провінції Микола Чава, автор чудової книги, перекладеної ним же російською мовою. Стверджує, що в його рідній Чернігівщині, як і загалом по Центральній Україні (не кажучи вже про Східну), російськомовний варіант книги «Рыцарь шахматной игры» користується не меншою популярністю, ніж україномовний «Лицар шахової гри». Україномовний варіант накладом у 500 примірників уже давно розійшовся. Значну частину закупив якийсь канадець українського походження і повіз на американський континент. Російськомовний варіант вийшов у 2013 році накладом у 300 примірників. Він є яскравим свідченням того, що закон Ківалова-Колесніченка таки має певний вплив навіть на Центральну Україну, а не лише на Південний Схід. Бо для багатьох шахових клубів мова не має значення. Але ж колись там домінувала українська, а тепер звикають і до російської. Це не радує, звичайно, але чомусь і паніки не викликає. Надто вже потужним явищем є Форум видавців. Він показує деякі наші слабкі місця, але ж не може не відображати і зміцнення України в духовному плані.

Сергій ЛАЩЕНКО

На фото: Брати Капранови і Айдер Еміров

Версiя для друкуОбговорити в форумi“Кримська Свiтлиця” #38 за 20.09.2013 Тема “Урок української”


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=articleartID=12296

 

Yuri Andrukhovych - АЛЬБЕРТ, АБО НАЙВИЩА ФОРМА СТРАТИ

September 13, 2013 @ 8:41 am - UA
Tags:

Юрій Андрухович: «Вистава «Альберт» створена за моїм однойменним оповіданням, що колись увійде до збірки про видатних нечестивців усіх часів. У центрі нашого дійства — історія Альберта Вироземського, шахрая і злодія. Щоб уникнути смертної кари, він погодився віддати душу дияволу, але підписана кров’ю угода чомусь не спрацювала — й певного осіннього дня року 1641-го його було привселюдно спалено посеред львівської площі Ринок. Історію Альберта ми намагаємося розіграти в дусі середньовічного мораліте, залишаючи у фіналі знаки запитання, що стають знаками надії». Юрій Андрухович — письменник і перекладач, безпосередній учасник Станіславського феномену, який свого часу новою постмодерною формою підірвав загальне уявлення про українську культуру. Андрухович і надалі багато експериментує, часто проявляючись не лише як автор текстів, але і як співак, і як актор, що йому вдається. Вистава «Альберт, або найвища форма страти» за його новим твором — це гра слів, інтонацій, жестів, що виникає у відчайдушній, ризикованій і водночас гармонійній взаємодії з чудовими музикантами — контрабасистом Марком Токарем і співачкою Уляною Горбачевською. Виставу доповнює тонка, іронічна, пронизлива графікою Анатолія Бєлова, що оживає під час вистави завдяки роботі vj group «CUBE». Аудіо-атмосферу дійства підтримує звукорежисер Віктор Новожилов. Автор ідеї проекту — Оля Михайлюк — обіцяє, що під час ГогольFestу особлива увага приділятиметься музичним та інтонаційним нюансам, на відміну від інших показів тут все буде стримано й мінімалізовано, але від того не менш глибоко.

Yuri Andrukhovych - Андрухович предсказал Украине сепаратистские проблемы с президентом Тягнибоком

@ 4:24 am - RU
Tags:

Писатель и переводчик Юрий Андрухович заявил, что не стоит относиться к территориальной целостности Украины как к “священной корове”.

Об этом творческий деятель сказал в эфире телеканала ТВi , передает Rusinfo.info со ссылкой на Gazeta.ua.

“Я просто считал и считаю, что нельзя относиться к территориальной целостности и единству как к определенной догме, будто это священная корова, которую мы не можем вообще подвергнуть сомнению”, – отметил Андрухович.

“Мне кажется, что не может быть какой-то такой теоретической самоцели, что вот над всем — территориальная целостность и достоинство”, – добавил Андрухович.

По его мнению, если у определенной части общества возникнет насущная необходимость отсоединиться, то этой части общества необходимо обеспечить “это священное право”.

Писатель также предположил, что если через несколько лет президентом Украины станет лидер ВО “Свобода” Олег Тягнибок, то на Востоке Украины и в Крыму возрастут сепаратистские настроения.

“А может, и нет. Но в любом случае, мы не должны сразу бросаться как на нечто совершенно татуированное, запрещенное: вот этого не трогай, это какие-то московские проекты и так далее. Мне кажется, скорее московским проектом является закрывание глаз на это и отрицание тех противоречий и тех конфликтов, которые нам присущи и с которыми действительно что-то надо делать”, – отметил Андрухович.







Yuri Andrukhovych

Iuri Andrukhóvitx - Jurij Andruchovyč - Jurij Andruchowytsch - Yuri Andrukhovych - Jurij Andruĥoviĉ - Yuri Andrujovich - Iouri Androukhovitch - Jurij Andruhovič - ユーリー・アンドルホーヴィチ - Jurij Andrukhovytsj - Jurij Andruchowycz - Yuri Andrujovich - Iuri Andruhovîci - Юрий Андрухович - Юрій Андрухович

 

 

 











Twitter is working on the new search widget.

For the time being use this link:

#андрухович

Loading...
Loading...

Who-El.se?

Welcome to Name.ly!

Global

  • Home of "who-el.se"
  • Home of "many.at"
  • Home of "name.ly"
  • Home of
<h1>&nbsp;</h1> <div class="toc-about clearfix"><img alt='' src='http://who-el.se/avatar/blog-c0IjB-128.png' class='avatar avatar-128' height='128' width='128' /> <h1><a href="http://andrukhovych.com" class="header">Yuri Andrukhovych</a></h1><p>Iuri Andrukhóvitx - Jurij Andruchovyč - Jurij Andruchowytsch - Yuri Andrukhovych - Jurij Andruĥoviĉ - Yuri Andrujovich - Iouri Androukhovitch - Jurij Andruhovič - ユーリー・アンドルホーヴィチ - Jurij Andrukhovytsj - Jurij Andruchowycz - Yuri Andrujovich - Iuri Andruhovîci - Юрий Андрухович - Юрій Андрухович</p> </div><!-- class="about clearfix" --><h1>&nbsp;</h1> <div id="mysitesnoframes" class="sites_content"><ul> <li><a rel="nofollow" href="http://www.amazon.com/s/ref=ntt_athr_dp_sr_1?_encoding=UTF8&amp;sort=relevancerank&amp;search-alias=books&amp;ie=UTF8&amp;tag=knyhar-20&amp;field-author=Yuri Andrukhovych" target="_blank" ><img src="/wp-content/images/icons/32/amazon.png" width="32" height="32" /><strong>Amazon</strong>amazon.com</a></li> <li><a rel="nofollow" href="http://www.amazon.com/s/ref=ntt_athr_dp_sr_1?_encoding=UTF8&amp;sort=relevancerank&amp;search-alias=books&amp;ie=UTF8&amp;tag=knyhar-20&amp;field-author=IUrii Andrukhovych" target="_blank" ><img src="/wp-content/images/icons/32/amazon.png" width="32" height="32" /><strong>Amazon (2)</strong>amazon.com</a></li> <li><a rel="nofollow" href="http://www.amazon.de/s/ref=ntt_athr_dp_sr_1?_encoding=UTF8&amp;tag=knyhar-20&amp;search-alias=books-de&amp;field-author=Juri Andruchowytsch" target="_blank" ><img src="http://www.google.com/s2/favicons?domain=amazon.de" width="32" height="32" /><strong>Amazon (DE)</strong>amazon.de</a></li> <li><a rel="nofollow" href="http://www.amazon.co.uk/s/ref=ntt_athr_dp_sr_1?_encoding=UTF8&amp;tag=knyhar-20&amp;search-alias=books-uk&amp;field-author=Yuri Andrukhovych" target="_blank" ><img src="http://www.google.com/s2/favicons?domain=amazon.co.uk" width="32" height="32" /><strong>Amazon (UK)</strong>amazon.co.uk</a></li> <li><a rel="nofollow" href="http://www.facebook.com/pages/Yuri-Andrukhovych/107695919259731" ><img src="/wp-content/images/icons/32/facebook.png" width="32" height="32" /><strong>Wiki@Facebook</strong>facebook.com</a></li> <li><a rel="nofollow" href="http://andruhovych.info/" ><img src="http://www.google.com/s2/favicons?domain=andruhovych.info" width="32" height="32" /><strong>Fan club</strong>andruhovych.info</a></li> <li><a rel="nofollow" href="http://twitter.com/#search?q=андрухович" ><img src="/wp-content/images/icons/32/twitter.png" width="32" height="32" /><strong>Twitter (UA)</strong>twitter.com</a></li> <li><a rel="nofollow" href="http://en.wikipedia.org/wiki/Andrukhovych" ><img src="/wp-content/images/icons/32/wikipedia.png" width="32" height="32" /><strong>Wikipedia (EN)</strong>wikipedia.org</a></li> <li><a rel="nofollow" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/Андрухович_Юрій_Ігорович" ><img src="/wp-content/images/icons/32/wikipedia.png" width="32" height="32" /><strong>Wikipedia (UA)</strong>wikipedia.org</a></li> <li><a rel="nofollow" href="http://www.youtube.com/results?search_query=andrukhovych" ><img src="/wp-content/images/icons/32/youtube.png" width="32" height="32" /><strong>YouTube (EN)</strong>youtube.com</a></li> <li><a rel="nofollow" href="http://www.youtube.com/results?search_query=андрухович" ><img src="/wp-content/images/icons/32/youtube.png" width="32" height="32" /><strong>YouTube (UA)</strong>youtube.com</a></li> <li><a rel="nofollow" href="https://www.facebook.com/ra.gazzo.52" target="_blank" ><img src="/wp-content/images/icons/32/facebook.png" width="32" height="32" /><strong>Sofija Andrukhovych (FB)</strong>facebook.com</a></li> <li><a rel="nofollow" href="http://en.wikipedia.org/wiki/Sofia_Andrukhovych" ><img src="/wp-content/images/icons/32/wikipedia.png" width="32" height="32" /><strong>Sophia (Wiki)</strong>wikipedia.org</a></li> </ul></div> Your browser does not handle frames, which are required to view the sites in tabs. Please upgrade to a more modern browser.<br /><br />