Yuri Andrukhovych - Юрій Андрухович

March 25, 2013 @ 2:02 pm - UA
Tags:


Юрій Андрухович

На горбах у Боднарові ми таки застрягли. 18 кілометрів до Франика починають здаватися неподоланною відстанню. Наш рейсовий автобус Львів – Богородчани досі непогано боровся зі стихією, проте на боднарівському підйомі впираємось у багатокілометровий затор. Зустрічні їдуть, а ми стоїмо. Десята вечора. Мабуть, уже тут і заночуємо. Андрухович

Як завжди, все через фури. Вони загрузають на підйомах, не даючи проїхати всім іншим. Ніхто нічого не регулює. Тому зустрічні їдуть, а ми ні. Там, де чергову фуру ще можна сяк-так об’їхати, її водії блокують дорогу власними тілами. Мовляв, не їдемо ми – то й інші не поїдуть. Наш народ, як завжди у скрутну хвилину, виявляє подиву гідну солідарність: усі проти всіх. Усі всім заважають і блокують одні одних. А проти нас усіх – погода. Ну і, звичайно, влада. Але в цьому нічого нового: вона завжди проти нас. Краще вже сподіватися на зміну погоди, ніж її.

Саме в ці хвилини десь у Черкасах (дізнаюся з смс-а) хурделиця зірвала з фасаду обласного музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка здоровенний банер з моєю здивованою фізіономією, на яку хоче налізти маска Шекспіра. Це – головний рекламний засіб. Наступного вечора заплановано прем’єру “Дванадцятої ночі” в моєму перекладі. Але банер відносить кудись у заметіль, у снігопад, у небеса. Директор театру висловлюється влучніше за інших: “Деньги на ветер”.

Наш водій кричить із кабіни, що в нього рейсовий, що люди в салоні позамерзають. Водії фур повертаються задницями і блокують нам проїзд. Мені стає цікаво: от якби я мав при собі пістолет, чи мене б що-небудь стримало? Якісь вищі гуманістичні міркування? Заповідь “Не убий!”? Невже ми стріляємо одні в одних ще відносно нечасто тільки тому, що зброя не на руках?

А міліція? Вони щось узагалі можуть?

Заспокоює думка про те, що вони в ці хвилини десь просто дивляться футбол. Після першого тайму Україна виграє 3:1. Їх, міліціонерів, можна зрозуміти.

Нам добре, ми принаймні в автобусі. А хтось же в полях. У степах, у лісах або високо в горах. Скільки народу пропадає безвісти в ці хвилини? Ось той удрабан п’яний хлопчина, що петляє по коліна у снігу між машинами – чи дійде він нині додому? Чи так і засне в заметах?

На думку спадає “Віхола” Бруно Шульца: “Ми згадали, що зранку не бачили батька. Рано-вранці, як ми припускали, він, мабуть, вийшов до крамниці, де його заскочила віхола, відітнувши шлях назад.” І трохи далі: “Він увесь день нічого не їв”, – бідкалася мати. Старший продавець Теодор зголосився вирушити в ніч і віхолу, щоб занести йому харчі. Мій брат приєднався до виправи. Закутані у важкі ведмежі хутра, вони понабивали до кишень прасок і товкачів – баласту, що мав би втримати їх при землі під час поривів.”

У “Віхолі”, щоправда, жодним словом не згадується про сніг. Там головним випробуванням є вітер, страшний ураганний вітрюган: “Обережно відчинено двері, що вели в ніч. Щойно продавець і брат у наповнених вітром пальтах зробили перший крок у темряву, як їх ще на порозі будинку проковтнула пітьма. Вихор умить позмивав їхні сліди. З вікна не було видно навіть ліхтарика, якого вони мали із собою.”

У нашому ж випадку це все-таки сніг. Він – наше випробування. І ми в ньому буксуємо. Наш водій закушує стремено і пре просто на дебілів, що блокують шлях. Дуже хочеться, щоб котрогось він таки задавив. Але вони в останню мить ухиляються, мов від бика на кориді. Наш водій переміг у грі нервів. Дорогу відкрито. Поки що.

Ще одна відмінність: з нами ситуація поки що неясна, а в Шульца тієї ночі всі щасливо повертаються додому. Всі, крім батька. Бо той, як відомо, перетворився на птаха. Десь тут, поруч, поближче до замерзлих водойм, по всій цій білій і збожеволілій землі намагаються протриматися лелеки. Я з дитинства пам’ятаю, що вони повертаються обов’язково 19 березня. Тобто вони вже тут. Знали б, що тут отаке – сиділи б і перечікували б собі спокійно в тій Африці чи Туреччині. Але вони як справжні, а не вдавані патріоти повертаються хоч там що. Лелека – наш український тотем, як і молдавський та білоруський. У росіян це ведмідь, а в нас лелека, птах-сніговик із червоним носом. Згодом я прочитаю, що в наших околицях їх таки успішно рятують. І товчену картоплю в мундирах їм носять цілими відрами. Вони все розуміють: молодці люди!

І взагалі.

До міста наш рейсовий тієї ночі таки пробився – буксуючи і весь час ковзаючи між засипаними снігом узбіччями, але все ж.

І збірна таки виграла у поляків – навіть, як кажуть, у непоганому стилі.

І навіть прем’єра у Черкасах таки відбулася, кажуть, цілком успішно, не дивлячись на зірваний та віднесений кудись у снігові небеса банер з моєю здивованою фізіономією та маскою великого класика.   

Yuri Andrukhovych - Шекспіра у перекладі Андруховича поставлять на черкаській … – Прес

March 19, 2013 @ 12:37 pm - UA
Tags:

Шекспіра у перекладі Андруховича поставлять на черкаській сцені у вихідні

Фото: http://www.rada.cherkassy.ua

Спеціально для Черкаського театру імені Шевченка видатний письменник сучасності Юрій Андрухович зробив переклад комедії Шекспіра “Дванадцята ніч, або Що захочете”. Прем’єра вистави відбудеться 23 та 24 березня о 18:30.

– Мрію, щоби Юрко зробив переклад усіх п’єс Шекспіра, а ми їх усі в Черкасах й втілимо, яка потужна мотивація, – говорить виконувач обов’язків художнього керівника театру Сергій Проскурня. – А поставити “Дванадцяту ніч” ми запросили зі Штутґарта україно–німецького режисера Андрія Крітенка. Багатьом Андрій відомий, як постановник “нєтлєнок” Леся Подерв’янського “Павлік Морозов” і “Сни Васіліси Єгоровни”.

Про режисера:

Андрій Крітенко народився в Києві 1963 року в сім’ї актора та балерини. З 22–річного віку ставив вистави в державних театрах України – Київ, Луцьк, Севастополь, Львів. Ставив вистави у драматичних і оперних театрах Австрії, Великої Британії, Казахстану, Люксембургу, Німеччини, Росії, Швейцарії. Викладав у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка–Карого та у Міжнародній школі кіномистецтва у Кельні. Викладає акторську майстерність у Вищій державній школі музики і виконавчого мистецтва у Штутгарті.

Вистави Андрія Крітенка неодноразово брали участь у міжнародних театральних фестивалях Світу. Нещодавно створив театр КРОТ у Києві, де поставив вистави за п’єсами Леся Подерв’янського “Павлік Морозов” і “Сни Васіліси Єгоровни”.

Андрій Крітенко першовідкривач п’єс Олексія Шипенка, Богдана Жолдака, Олександра Ірванця та інших сучасних драматургів.

Про перекладача:

Юрій Андрухович, поет, прозаїк, есеїст, перекладач
Народився на Івано–Франківщині. Закінчив редакторське відділення Українського поліграфічного інституту у Львові, Вищі літературні курси при Літературному інституті в Москві, аспірантуру інституту літератури НАН України. Працював газетярем, деякий час очолював відділ поезії івано–франківського часопису “Перевал”. Був співредактором часопису “Четвер”. У 1985 році разом із Олександром Ірванцем та Віктором Небораком заснував літературне угруповання “Бу–Ба–Бу”. Автор поетичних збірок “Небо і площі” (1985), “Серед–міста” (1989), “Екзотичні птахи і рослини” (1991), прозових творів “Зліва, де серце” (цикл оповідань, 1989), романів “Рекреації” (1992), “Московіада” (1993), “Перверзія” (1996), “Дванадцять обручів” (2003), “Таємниця. Замість роману ” (2007), публікацій у періодичних та антологічних виданнях. Есеїстика видана збірками “Дезорієнтація на місцевості” (1999), “Диявол ховається в сирі” (2006) та “Лексикон інтимних міст” (2011).

Твори перекладено і видано окремими книжками у Польщі, Німеччині, Канаді, Угорщині, Фінляндії, Росії, Сербії, США, Італії, Словаччині, Швейцарії, Іспанії, Чехії, Швеції, Австрії, Болгарії, Хорватії, Білорусії, Литві, Данії. Серед ряду літературних нагород – Премія імені Гердера (Фонд Альфреда Тьопфера, Гамбурґ, Німеччина) за 2000 рік, Спеціальна премія миру імені Еріха Марія Ремарка (Оснабрюк, Німеччина) за 2005 рік, Лейпцизька книжкова премія “До європейського порозуміння” (2006) та Літературна премія Центральної Європи “Анґелус” (Вроцлав, Польща, 2006).


(function(d, s, id) {
var js, fjs = d.getElementsByTagName(s)[0];
if (d.getElementById(id)) return;
js = d.createElement(s); js.id = id;
js.src = “//connect.facebook.net/uk_UA/all.js#xfbml=1appId=123690914382172”;
fjs.parentNode.insertBefore(js, fjs);
}(document, ‘script’, ‘facebook-jssdk’));

Yuri Andrukhovych - Андрухович, Karbido, ДахаБраха і Port Mone виступлять у Вроцлаві

March 18, 2013 @ 10:36 am - UA
Tags:

У Вроцлаві відбудеться мультимедійний концерт під час якого виступлять Юрій Андрухович, Karbido, ДахаБраха і Port Mone. Про це стало відомо з сайту Wroclive, передає Молоде радіо.

Під час концерту глядачі почують композиції зі спільного альбому Юрія Андруховича та Karbido «Абсент» та проекту “Хмелева project” – творіння ДахиБрахи і Port Mone. Над мультимедійною частиною концерту працює VJ Group Cube, яка створила сценографію та відео для обох проектів.

«Абсент» та “Хмелева project” вперше будуть представлені на розсуд польського слухача. Музичне дійство відбудеться у рамках презентації проекту «Мінськ-Київ-Вроцлав». Організатори концерту також запросили спеціального гостя – норвезький гурт Female Voices Quartet.

«Абсент» – альбом, в основі якого історія головного героя книги Андруховича «Первезія». «Абсент» на живо – то мікс музики, літератури та анімації.

“Хмелева project” – наслідок співпраці двох відомих колективів: ДахаБраха (Україна) і Port Mone (Білорусія). Це музика для уважного слухача, яка наповнена глибинним сенсом, але за хвилину неповторна енергія спонукає до танцю усіх слухачів.

 

Yuri Andrukhovych - Письменник Юрій Андрухович святкує День народження

March 13, 2013 @ 11:43 am - UA
Tags:

Від його пісень жінки тремтять від бажання, а його романи підривають мозок критикам. 13 березня святкує 53-й День народження Юрій Андрухович – один з найвідоміших письменників, “Патріарх української поезії” та справжній секс сучукрліту.

Андруховича знають навіть ті, хто не прочитав жодного його рядка. Він співає в гурті “Карбідо”, перекладає  Шекспіра та бітників, за його творами ставлять спектаклі і знімають кіно. Західні критики порівнюють Андруховича з самим Умберто Еко, а наші називають “священною коровою нової української словесності”. Його твори перекладені польською, англійською, німецькою, французькою, російською, угорською, фінською, шведською, іспанською, чеською, словацькою та есперанто. Остання і найбільша книга Андруховича – мемуари “Лексикон інтимних міст”: 11 історій про 111 міст, своєрідний стрибок від середини 60-х до наших днів.

Зараз Юрій Андрухович працює над новою книгою про життя семи знаменитих людей. Серед героїв  – тренер Валерій Лобановський та футболіст Олег Базилевич.  “Свідомо” вітає Юрія Ігоровича з Днем народження і бажає йому натхнення, а читачам – якнайшвидшого виходу нового шедевру від Андруховича. 

Теги: Київ, Андрухович, День Народження

Yuri Andrukhovych - Андрухович та Іздрик привітали Папу з весною

@ 10:00 am - UA
Tags:

Поки конклав ніяк не може вибрати Папу Римського, наші письменники встигли привітати церковників весною. Іздрик виклав на своєму Фейсбуці картинку, на якій Юрій Андрухович благословляє урочисте зібрання кардиналів. 

“Весна патріарха. Вітаємо!” – так підписав це послання Іздрик.

Напередодні, 12 березня, Кардинали не змогли обрати Папу Римського – після першого туру голосування з труби на даху Сікстинської капели Апостольського палацу піднявся чорний дим. Попередній Папа Римський Бенедикт XVI завершив своє перебування на посту 28 лютого, о 21:00 за київським часом. Про своє рішення залишити престол він повідомив 11-го лютого на консисторії колегії кардиналів. Бенедикт XVI пояснив, що почав відчувати тягар від роботи. Це безпрецедентний випадок – посада голови Ватикану пожиттєва, і всі папи помирають на своїй посаді.

Теги: Київ, Іздрик, Андрухович, Папа

Yuri Andrukhovych - Культура й стиль життя Новий книжковий tranzyt у Лейпцигу …

@ 8:14 am - UA
Tags:

Лейпцизький ярмарок – після франкфуртського це найпомітніша книжкова подія Німеччини. Починаючи з 17 століття сюди з’їжджаються видавці з багатьох країн світу. Цього року організатори очікують понад 50 країн-учасниць, три тисячі авторів та видавництв. Для українських та білоруських літераторів двері лейпцизького книжкового дійства відчинились тільки у 2012 році. Саме тоді був заснований проект “tranzyt”, який покликаний популяризувати письменників з України, Білорусії та Польщі.

Такий літературний альянс українські письменники розцінюють позитивно. “Таким чином наша література потрапляє до альтернативного пострадянського контексту,- коментує в інтерв’ю DW Юрій Андрухович,- а саме до центрально-східноєвропейського, це руйнування певного стереотипу.”

А що привезли?

Куратор проекту tranzyt Мартін Поллак

Цього року фокус уваги “tranzyt” зроблено на ідентичність, фемінізм і культуру. Як розповів куратор розділу Мартін Поллак, і для України, і для Білорусії ці теми однаково актуальні. “Обмеження творчої свободи зовнішнім тиском для письменників та художників у авторитарних державах, таких як Білорусія, та дедалі більше і в Україні стають повсякденними”,- каже перекладач та есеїст Поллак, який спеціалізується на Східній Європі.

Тож, на ярмарку очікують, зокрема, польських авторів Анду Роттенберг, Дороту Масловську та Ольгу Токарчук. Білорусію представлять поетеса Вальжина Морт та філософ і есеїст Валентин Акудовіч. Серед представників України – Сергій Жадан, Микола Рябчук, Марія Матіос, Маряна Савка… а ось Оксану Забужко та Юрія Андруховича на ярмарок не запросили, утім, кажуть, організатори, обійшлось без образ. Завдання “tranzyt” – відкривати нові імена, а метри української літератури були на ярмарку минулого року.

З поверненням до Лейпцига, tranzyt!

Вже цими вихідними у Лейпцигу презентуватимуть кілька книжок, створених у тандемі українських та німецьких перекладачів. Так, літератор Катерина Міщенко привезе на ярмарок журнал “Простори” німецькою. “У нас би ця ідея не виникла, якби не “tranzyt”,- зізнається у коментарі DW літератор,- ми репрезентуємо молодих, зовсім не відомих українських авторів німецькомовним читачам.”

Марія Матіос поділиться свіженьким перекладом роману “Солодка Даруся”. “Цією книгою вона продовжить дискусію про політику пам’яті та пошуку ідентичності,- каже в інтерв’ю DW керівник відділу Східної Європи видавництва Suhrkamp Катаріна Раабе.

Видавець Мар’яна Савка спільно з перекладачем і одним з керівників “Транзиту” Каті Бруннер презентуватимуть новий проект “Мама по скайпу”, соціальний проект про долю заробітчан. “Це тема соціально значуща і актуальна. – каже Мар’яна Савка, – адже порушує проблему, як трудової міграції, коли батьки і діти, роз’єднанні територіально, так і тему комунікативного розриву в родині, яка живе під одним дахом.”

Здивує “tranzyt” і вечірніх відвідувачів ярмарки. Так, в суботу з вечора і до перший півнів слем читання влаштують письменники з України, Німеччини і Польщі. Це Сергій Жадан, Вальжина Морт, Бастіан Беттхер та Богдан Пясецкий. Завершить дійство український колектив “Перкалаба”.

Відомі незнайомці

Уперше на німецьку переклали роман Марії Матіос

Катаріна Раабе у розмові з DW зазначила: “До української літератури ставляться всерйоз на німецькому ринку лише десять останніх років”. Так, за її словами несподівано швидко пробився на книжковий ринок Юрій Андрухович і залишив після себе відчиненні двері для молодших колег: Сергія Жадана, Любка Дереша, Тараса Прохаська. “Помаранчева революція допомогла реалізуватись цим авторам та нарешті надала Оксані Забужко шанс видатися німецькою,- продовжує Катаріна Раабе,- за нею послідували автори на кшталт Тетяна Малярчук та Наталки Сняданко”.

Видавець підкреслює, що становлення української літератури було б неможливим без професіональних перекладачів, таких як Клаудіа Дате, Сабіне Штьор, Александер Кратохвіл, Маріа Вайссенбьок.

Юрко Прохасько – серед нових обличь української літератури для німецькомовної публіки

А ось білоруські автори, на відміну від українських, для німецьких читачів ще залишаються білою плямою. “Цій країні бракує сильної, задіяної у тому числі як посередник, особистості,- вважає Катаріна Раабе,- окрім Світлани Алексеєвич, яка пише російською та, власне, не сприймається як білоруська письменниця, та Василя Бикова, відомого німецьким читачам старшого віку, переважно східнонімецьким, більше немає письменника, який би привертав до себе настільки великий інтерес, як свого часу в Україні Андрухович.”

Останні переклади з білоруської, які вийшли у видавництві Suhrkamp, це “Мінськ. Сонячне місто мрій” Артура Клінова, друга збірка віршів Вальжини Морт (письменниця мешкає у США) та “Код відсутності” Валентина Акудовича. Останню книгу видавництво розкручувало під гаслом “Спробуй зрозуміти Білорусь”. Усі ці видання безпосередньо завдячують ініціативі “tranzyt” та надії, що Лейпциг створить цій темі та і письменникові необхідну рекламу.

Культурний місток

Отож, літературі трьох країн-сусідів: Україні, Білорусії та Польщі, завдяки Tranzyt, на ярмарку буде присвячено окремий великий розділ. І не лише цього року. За словами директора Лейпцизького книжкового ярмарку Олівера Цилле, після 2012, коли уперше й відбувся “tranzyt”, вирішено повторити його у 2013 та 2014 роках. “Адже це найтовстіша дошка, яку ми на ярмарку колись намагались просвердлити”,- каже Олівера Цилле.

Куратор східноєвропейської літератури у видавництві Suhrkamp Катаріна Раабе

Великі надії на співпрацю з книжковим ярмарок покладають і українські письменники. Так, Катерина Міщенко упевнена, що Україна, потрапивши на цей ярмарок отримала дуже хороший майданчик, щоб представити не тільки свою літературу але і культуру.

Утім, аби пробитись на німецький ринок, доведеться ще чимало попрацювати, адже, як каже Мартін Поллак, українська ті білоруська література і досі є білою плямою у німецькомовному просторі. “Частка книжок зі Східної Європи в Німеччині не становить і одного відсотка, – підрахував куратор “tranzyt”. Утім, оптимістично зазначає: “Німеччина може стати для багатьох письменників містком в інші європейські держави”.

Yuri Andrukhovych - В Черновцах стартовала первая в Украине резиденция для поэтов

March 4, 2013 @ 1:59 pm - RU
Tags:

Сегодня в Черновцы приехал 40-летний немецкий поэт, эссеист и переводчик Рон Винклер. Он – первый стипендиат черновицкой резиденции.

Проект называется “Международная стипендия для поэтов и переводчиков поэзии”.

“Его цель – продвижение города Черновцы и Украины в мире, – объясняет Ирина Викирчак, директор Международной литературной корпорации MERIDIAN CZERNOWITZ. – Рон Винклер будет жить в Черновцах почти на месяц. На прошлой неделе в этой резиденции двое суток провел Юрий Андрухович. Он был так сказать “тестовым резидентом” – сравнивал “черновицкие условия” со своим мировым опытом на аналогичный программах. Сейчас есть уже более 10 заявок от украинских поэтов и писателей”.

Квартира-резиденция находится в историческом ценре Черновцов.

“Я провел здесь две ночи и работал над переводом, которым сейчас занимаюсь, – сказал Юрий Андрухович на презентации проекта от MERIDIAN CZERNOWITZ. – Это будет небольшая, но очень сложная прозаическая вещь гениального швейцарского писателя, практически неизвестного у нас, Роберта Вальзера под названием “Прогулка”.

По словам писателя, такое понятие как “резиденция” давно известно в Европе.

“Вечными стипендиатами были такие люди, как Моцарт или Гете. Люди, которые большую часть своей жизни проводили в дороге, переезжая из одной резиденции в другую. Само слово уже вызывает у нас ассоциации с миром аристократов, которые в своих замках предусматривали студии, где могли работать творческие люди”, – добавил Андрухович.

Для Украины такая резиденция и стипендия для поэтов станет первой.

“Мы будем предлагать стипендиатам общаться и с журналистами, и со студентами. При желании они будут ездить с чтениями в другие города, представлятьь там свои произведения. От резидентов ожидаем упоминания в опубликованных произведениях о пребывании в Черновцах” – добавляет Ирина Викирчак.

Участников резиденции отбирает инициативная группа Meridian Czernowitz в составе: Игоря Померанцева, Петра Рыхла, Марка Белорусця, Иосифа Зисельса, Юрия Андруховича, Сергея Жадана, Сергея Осачука и Святослава Померанцева.

Для того чтобы податься на резиденцию, необходимо заполнить заявку. Подробнее об условиях указано на сайте проекта.

Yuri Andrukhovych - У Чернівцях стартувала перша в Україні резиденція для поетів

@ 1:57 pm - UA
Tags:

Сьогодні до Чернівців приїхав 40-річний німецький поет, есеїст та перекладач Рон Вінклер. Він – перший стипендіат чернівецької резиденції.

Проект називається “Міжнародна стипендія для поетів і перекладачів поезії”.

“Його мета – промоція міста Чернівці та України у світі, – пояснює Ірина Вікирчак, директор Міжнародної літературної корпорації MERIDIAN CZERNOWITZ. – Рон Вінклер буде жити в Чернівцях майже на місяць. Минулого тижня в цій резиденції дві доби провів Юрій Андрухович. Він був так би мовити “тестовим резидентом” – порівнював “чернівецькі умови” зі своїм світовим досвідом на анологічних програмах. Зараз маємо уже більше 10 заявок від українських поетів та письменників”.

Квартира-резиденція знаходиться в історичному ценрі Чернівців.

“Я провів тут дві ночі й працював над перекладом, яким зараз займаюся, – сказав Юрій Андрухович на презентації проекту від MERIDIAN CZERNOWITZ. – Це буде невеличка, але дуже складна прозова річ геніального швейцарського письменника, практично невідомого в нас, Роберта Вальзера під назвою “Прогулянка”.

За словами письменника, таке поняття як “резиденція” давно відоме в Європі.

“Вічними стипендіатами були такі особи, як Моцарт або Гьоте. Люди, які більшу частину свого життя проводили в дорозі, переселяючись із однієї резиденції до іншої. Саме слово вже викликає у нас асоціації зі світом аристократів, які в своїх замках передбачали студії, де могли працювати творчі люди” – додав Андрухович.

Для України така резиденція та стипендія для поетів стане першою.

“Ми будемо пропонувати стипендіатам спілкуватися і з журналістами, і зі студентами. При бажанні вони будуть їздити з читаннями в інші міста, презентувати там свої твори. Від резидентів очікуємо згадки в опублікованих творах про перебування у Чернівцях” – додає Ірина Вікирчак.

Учасників резиденції відбирає ініціативна група Meridian Czernowitz у складі: Ігоря Померанцева, Петра Рихла, Марка Бєлорусця, Йосифа Зісельса, Юрія Андруховича, Сергія Жадана, Сергія Осачука та Святослава Померанцева.

Для того щоб податися на резиденцію, треба заповнити заявку. Детальніше про умови вказано на сайті проекту.







Yuri Andrukhovych

Iuri Andrukhóvitx - Jurij Andruchovyč - Jurij Andruchowytsch - Yuri Andrukhovych - Jurij Andruĥoviĉ - Yuri Andrujovich - Iouri Androukhovitch - Jurij Andruhovič - ユーリー・アンドルホーヴィチ - Jurij Andrukhovytsj - Jurij Andruchowycz - Yuri Andrujovich - Iuri Andruhovîci - Юрий Андрухович - Юрій Андрухович

 

 

 











Twitter is working on the new search widget.

For the time being use this link:

#андрухович

Loading...
Loading...

Who-El.se?

Welcome to Name.ly!

Global

  • Home of "who-el.se"
  • Home of "many.at"
  • Home of "name.ly"
  • Home of
<h1>&nbsp;</h1> <div class="toc-about clearfix"><img alt='' src='http://who-el.se/avatar/blog-c0IjB-128.png' class='avatar avatar-128' height='128' width='128' /> <h1><a href="http://andrukhovych.com" class="header">Yuri Andrukhovych</a></h1><p>Iuri Andrukhóvitx - Jurij Andruchovyč - Jurij Andruchowytsch - Yuri Andrukhovych - Jurij Andruĥoviĉ - Yuri Andrujovich - Iouri Androukhovitch - Jurij Andruhovič - ユーリー・アンドルホーヴィチ - Jurij Andrukhovytsj - Jurij Andruchowycz - Yuri Andrujovich - Iuri Andruhovîci - Юрий Андрухович - Юрій Андрухович</p> </div><!-- class="about clearfix" --><h1>&nbsp;</h1> <div id="mysitesnoframes" class="sites_content"><ul> <li><a rel="nofollow" href="http://www.amazon.com/s/ref=ntt_athr_dp_sr_1?_encoding=UTF8&amp;sort=relevancerank&amp;search-alias=books&amp;ie=UTF8&amp;tag=knyhar-20&amp;field-author=Yuri Andrukhovych" target="_blank" ><img src="/wp-content/images/icons/32/amazon.png" width="32" height="32" /><strong>Amazon</strong>amazon.com</a></li> <li><a rel="nofollow" href="http://www.amazon.com/s/ref=ntt_athr_dp_sr_1?_encoding=UTF8&amp;sort=relevancerank&amp;search-alias=books&amp;ie=UTF8&amp;tag=knyhar-20&amp;field-author=IUrii Andrukhovych" target="_blank" ><img src="/wp-content/images/icons/32/amazon.png" width="32" height="32" /><strong>Amazon (2)</strong>amazon.com</a></li> <li><a rel="nofollow" href="http://www.amazon.de/s/ref=ntt_athr_dp_sr_1?_encoding=UTF8&amp;tag=knyhar-20&amp;search-alias=books-de&amp;field-author=Juri Andruchowytsch" target="_blank" ><img src="http://www.google.com/s2/favicons?domain=amazon.de" width="32" height="32" /><strong>Amazon (DE)</strong>amazon.de</a></li> <li><a rel="nofollow" href="http://www.amazon.co.uk/s/ref=ntt_athr_dp_sr_1?_encoding=UTF8&amp;tag=knyhar-20&amp;search-alias=books-uk&amp;field-author=Yuri Andrukhovych" target="_blank" ><img src="http://www.google.com/s2/favicons?domain=amazon.co.uk" width="32" height="32" /><strong>Amazon (UK)</strong>amazon.co.uk</a></li> <li><a rel="nofollow" href="http://www.facebook.com/pages/Yuri-Andrukhovych/107695919259731" ><img src="/wp-content/images/icons/32/facebook.png" width="32" height="32" /><strong>Wiki@Facebook</strong>facebook.com</a></li> <li><a rel="nofollow" href="http://andruhovych.info/" ><img src="http://www.google.com/s2/favicons?domain=andruhovych.info" width="32" height="32" /><strong>Fan club</strong>andruhovych.info</a></li> <li><a rel="nofollow" href="http://twitter.com/#search?q=андрухович" ><img src="/wp-content/images/icons/32/twitter.png" width="32" height="32" /><strong>Twitter (UA)</strong>twitter.com</a></li> <li><a rel="nofollow" href="http://en.wikipedia.org/wiki/Andrukhovych" ><img src="/wp-content/images/icons/32/wikipedia.png" width="32" height="32" /><strong>Wikipedia (EN)</strong>wikipedia.org</a></li> <li><a rel="nofollow" href="http://uk.wikipedia.org/wiki/Андрухович_Юрій_Ігорович" ><img src="/wp-content/images/icons/32/wikipedia.png" width="32" height="32" /><strong>Wikipedia (UA)</strong>wikipedia.org</a></li> <li><a rel="nofollow" href="http://www.youtube.com/results?search_query=andrukhovych" ><img src="/wp-content/images/icons/32/youtube.png" width="32" height="32" /><strong>YouTube (EN)</strong>youtube.com</a></li> <li><a rel="nofollow" href="http://www.youtube.com/results?search_query=андрухович" ><img src="/wp-content/images/icons/32/youtube.png" width="32" height="32" /><strong>YouTube (UA)</strong>youtube.com</a></li> <li><a rel="nofollow" href="https://www.facebook.com/ra.gazzo.52" target="_blank" ><img src="/wp-content/images/icons/32/facebook.png" width="32" height="32" /><strong>Sofija Andrukhovych (FB)</strong>facebook.com</a></li> <li><a rel="nofollow" href="http://en.wikipedia.org/wiki/Sofia_Andrukhovych" ><img src="/wp-content/images/icons/32/wikipedia.png" width="32" height="32" /><strong>Sophia (Wiki)</strong>wikipedia.org</a></li> </ul></div> Your browser does not handle frames, which are required to view the sites in tabs. Please upgrade to a more modern browser.<br /><br />